Загальне виробництво продукції сільського господарства в січні 2010 року в порівнянні з січнем 2009 року виросло на 5,4%. Збільшенню даного показника сприяло традиційне зростання продукції тваринництва в зимовий період. Виробництво м'яса тварин і птиці в порівнянні з січнем минулого року виросло на 0,9%, виробництво яєць – на 2,9%.

Ціни на м'ясо і м'ясопродукти в січні 2010 року по відношенню до грудня 2009 року виросли на 0,7%, тоді як зростання цін на групу продуктів харчування і безалкогольних напоїв в цілому склало 3,2%. Як прогнозує Микола Івченко, керівник інформаційно-аналітичного центру FOREX CLUB, підвищення цін на м'ясо і м'ясопродукти в лютому може скласти 0,5%, на яйця – 1,5-2%.Підсумкові темпи зростання виробництва в сільському господарстві в 2010 році можуть досягти 3-3,5%. 

 Виробництво молока в січні знизилося на 1,7%, а вартість даного продукту виросла – на 7,2%. Це пояснюється скороченням кількості необхідної сировини і поголів'я великої рогатої худоби. Ймовірно, темпи зростання цін на молочну продукцію в лютому складуть – близько 3%.

Об'єм реалізації сільськогосподарськими підприємствами власної продукції минулого місяця в порівнянні з січнем 2009 року скоротився на 18%. Цьому сприяє відносно нестабільна ситуація у сфері роздрібної і оптової торгівлі. Основне зниження продажів було зафіксоване в групі продукції рослинництва – 45%, а об'єм реалізації продукції тваринництва виріс – на 7%, – відзначає експерт.

Джерело: Український Бізнес Ресурс (http://ubr.ua)

        Обробіток насіння мікроелементами і природними стимуляторами росту (гуматом калію), одночасно з протруюванням, підвищує енергію проростання та польову схожість і впиває на всі етапи органогенезу рослин. Зважаючи на високу фунгіцидну властивість іонів мікроелементів, які входять до складу добрив серії ЦЕОВІТ  рекомендовано зменшувати кількість фунгіциду при протруюванні до мінімально рекомендованої.

        Рекомендовані норми витрати добрив Цеовіт на 1 тонну насіння:
        Зернові
• Цеовіт Зав’язь плюс  -  3 л/т + Цеовіт мікро Зернові – 2 л/т
• Вода + рідкі добрива + стимулятори + протруювач  = 10 – 12 л робочого розчину на 1 т насіння.
        Ріпак
• Цеовіт Зав’язь плюс -  4 л/т + Цеовіт мікро Ріпак – 2 л/т
• Вода + рідкі добрива + стимулятори + протруювач  = 18 – 20 л робочого розчину на 1 т насіння.

   Мікродобрива  «Цеовіт»

Таблиця. Значення основних елементів живлення                                                                                                             

Таблиця. Фізіологічне значення основних мікроелементів                                                                                  

Значення мікроелементів в життєдіяльності рослин        

    Зайвим буде говорити про важливість та цінність культури ріпаку. Зауважимо тільки, що ця технічна культура є ворітьми до нового енергетичного прориву для регіонів з обмеженими паливно-енергетичними ресурсами і здатна позбавити цілі країни залежності від нафтових королів світу.

    Це є можливим лише тому, що ріпак дає виключно цінну олію, яку переробляють на високо економічне рідке паливо, що вигідно відрізняється від «нафтових» аналогів значно меншим вмістом шкідливих речовин, а отже є більш екологічним. По суті, якщо не брати до уваги використання сонячної енергії, енергії вітру та морських припливів, тобто всіх тих джерел, які сьогодні називають альтернативними і освоєння яких вимагає реалізацію вельми недешевих технологічних проектів, «ріпакове» паливо можна сміло назвати енергетичним лідером третього тисячоліття. Не дивно, що за такої перспективності ріпаку надзвичайна увага приділяється і збереженню його урожаю від шкідників та хвороб, захисту плантацій від бур’янів. Але ось парадокс – господар ретельно доглядає свої плантації, дотримується всіх технологічних регламентів і вже бачить результат своєї нелегкої праці – достигаючий урожай, але тут його підстерігає чи не найбільша проблема у всій технології вирощування цієї культури – розтріскування стиглих стручків і висипання насіння … Ця прикра «стручкова» проблема, є біологічною особливістю ріпаку і дає змогу фермеру наочно побачити як його праця, його надії та добробут протікають крізь пальці як вода. Ось ти тільки що був власником багатого урожаю, а через якісь два-три дні ледь здатний розрахуватися з боргами за насіння та агрохімікати. Дійсно, на прикладі ріпаку виробник може побачити як зникають гроші з його долонь. І гроші чималі, адже втрати насіння внаслідок розтріскування стручків часто сягають 56% всього урожаю.

    У зв’язку з цим суттєвого значення набула розробка технологічного та ефективного способу зменшення втрат насіння озимого ріпаку, який би був екологічно безпечним та економічно доцільним.
І вчені знайшли вирішення цієї складної проблеми. Були розроблені хімічні препарати, які після нанесення на стручки утворює шар полімерної плівки, що запобігає розтріскуванню стручків під час збирання та висипанню насіння. Передбачили і спосіб нанесення препарату – шляхом авіаобприскування на дельтаплані (малогабаритний літальний апарат здатний працювати на невеликий висоті, оптимально розподіляючи робочий розчин препарату по плантації). 
    Але, з одного боку начебто вирішивши «стручкову» проблему, хімічні препарати породили або поглибили інші. А саме:

– завдяки застосуванню хімічного препарату зростає токсикологічна небезпека, можливий негативний вплив на біоту агроценозу;
– в результаті використання хімічного препарату необхідна подвійна

    Продукція фасується в тару 1л, 10л, 20л, 32л.

Публікації:

Чи є альтернатива хімічному протруєнню? формула успіху: АЗОТОФІТ+ФІТОЦИД+ЛИПОСАМ

Липосам на сторожі урожаю ріпаку

Как спасти урожай от жары

Новий біоактиватор АЗОТОФІТ та його застосування у овочівництві

Чи є альтернатива хімічному протруєнню? формула успіху: АЗОТОФІТ+ФІТОЦИД+ЛИПОСАМ

    Протруєння насіння… Цей елемент захисту рослин відомий кожному агроному із студентської лави. Він настільки став «нормою», що сьогодні важко навіть уявити серйозне господарство, у якому його б ігнорували. Дійсно, фітосанітарна ситуація настільки непередбачувана, що залишати вкинуте у землю насіння без «підстраховки» це значить власною рукою відмахнутися від 60-70% майбутнього урожаю. Найбільш вагомих втрат господарю завдають патогенні організми, здатні викликати цілу низку хвороб рослин на початковому етапі їх розвитку і росту, це насамперед бактеріози і мікози.

    Сучасне хімічне протруєння ґрунтується на чотирьох складових:

– економічність (використовується незначна кількість діючої речовини порівняно із суцільною обробкою);

– екологічність (обробка насінини дозволяє мінімізувати вплив хімічного протруйника на ґрунтову біоту);

– точність (порівняно до суцільної обробки забезпечується точне внесення діючої речовини, що забезпечує цілеспрямовану дію протруйника на збудників хвороб, при цьому небезпека перерозподілу мінімальна);

– ефективність (діючі речовини поступово проникають з поверхні обробленого насіння у грунт, при цьому навколо кожної насінини утворюється захисна зона).

    Розглянемо ці чотири «кити» хімічного протруєння. Перша та третя позиції не викликають заперечень – мінімалізація впливу хімії на агроценоз через зменшення норм та збільшення точності внесення діючої речовини – першочергове завдання сучасного захисту рослин. Що ж стосується «екологізації», то тут виникає великий знак питання. Як можна говорити про обмеження впливу хімічного протруйника на грунтові організми, якщо його ефективність полягає зокрема і у тому, наскільки активно він дифундує у грунт, утворюючи захисну зону навколо насіння. При цьому не можна забувати – дифузія не припиняється і після проростання насіння, радіус проникнення препарату поступово збільшується. А якщо взяти до уваги щільність посівів сільськогосподарських культур, наприклад зернових, то неважко уявити масштаби та результати хімічного протруєння. На глибину висіву ми отримуємо практично повне затруєння шару грунту. Зауважимо, що це не який там собі шар у декілька сантиметрів, а зона в якій «концентрується» наша родючість, в якій знаходяться найбільш важливі для сільського господарства групи бактерій, найпростіших, безхребетних. Тобто ті організми, які «запускають» колообіг енергії в агроценозі, і до речі, наявність і активність яких у всьому цивілізованому світі вважається небхідною складовою отримання екологічно безпечної продукції, продукції яка на світовому ринку утричі дорожча порівняно до вирощеної за «хімічних» технологій захисту.

    Яка ж є альтернатива «хімії»? Це застосування для обробки насіння препаратів біологічного походження. Нажаль цей сектор захисту рослин не відрізняється широким вибором порівняно з протруйниками. Хоча допитливий читач може, проглянувши на дозвіллі перелік дозволених до використання препаратів, упевнитися, що за фантастичним «різнобарв’ям» назв торгових марок хімічних протруйників приховується лише декілька діючих речовин. Але вже зараз ми можемо запропонувати біопрепарати, які при комплексному використанні здатні забезпечити не тільки захист насіння та рослини у початковий період росту від хвороб, а й суттєво збільшити урожайність культури, зекономивши певні кошти на підживленні. Комплексне використання біопрепаратів передбачає застосування слідуючих препаратів: біопрепарата ФІТОЦИД, біоактиватора АЗОТОФІТ та прилиплювача ЛИПОСАМ. Що ж це за препарати?

Компанії на роботу потрібні спеціалісти на наступні вакансії:  

1. Агроном-консультант (продаж агрохімічної продукції)
2. Агрохімік
3. Вільні агенти (продаж агрохімічної продукції - вільний графік роботи)
4. Технолог кормовиробництва (зоотехнік)
5. Ветеринарний лікар

Звертайтеся за телефоном:(044) 331 21 50 

       чи надсилайте резюме на e-mail:  Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

Актуальні проблеми захисту ріпаку та способи їх подолання

    Ще порівняно недавно, десять років тому, ріпак не належав до основних, стратегічних,  сільськогосподарських культур України. Нині все змінилося: серед олійних культур ріпак посідає третє місце в світі, випереджають його лише соя та бавовник.
    

    Насіння ріпаку містить 30–50% олії виняткової калорійності та енерговіддачі. Останнє в поєднанні з урожайністю (гектар посівів дає приблизно 1,1 т олії, що втричі більше, ніж соя, та вдвічі, — ніж соняшник) вивело ріпак у лідери як сировину для отримання екологічно чистого пального — біодизелю.
Біодизель є рідким паливом і виробляється з рослинної олії способом переетерифікації з метиловим спиртом. Побічним продуктом виробництва біодизелю є гліцерин. Екопалива здобули особливу підтримку в ЄС, де їхня частка в загальному виробництві рідкого палива до 2020 року має сягнути 20%. Важливість ріпаку як енергетичної культури позначилася на площах, які відводять під нього в світі. Так, 1965 року вони становили 7163 тис. га, 1975 — 9573; 1985 — 14716; 1990 — 18235; 1994 — 22453 тис. га. А сьогодні, тільки в Україні, ріпакові площі займають 1,209 млн гектарів. 
    Отже, ріпак нині є чи не найрентабельнішою культурою. Адже ціна 1 т ріпаку цього МР сягала 2000 грн. За врожайності 4 т/га (нормальний потенціал культури) це становить доволі непогану фінансову “винагороду”. Але, щоб отримати її сповна, виробникові потрібно подолати низку проблем.
    По-перше, вирішити проблему захисту насіння від збудників хвороб (альтернаріоз, чорна ніжка, фузаріозні кореневі гнилі, пліснявіння насіння, пероноспороз) і комплексу грунтових шкідників.
    По-друге, захистити сходи від хрестоцвітих блішок. Ця ланка дуже важлива, оскільки за температури понад 15°С у суху сонячну погоду ці шкідники за чисельності понад 5 особин/м2 здатні повністю знищити сходи культури.
    По-третє, вчасно провести захист посівів від бур’янів і хвороб, насамперед від пероноспорозу, сірої гнилі, бактеріозів та альтернаріозу.
    По-четверте, вирішити проблему шкідників ріпаку: борошнистої капустяної попелиці, ріпакового білана, ріпакового квіткоїда, капустяного стеблового, стручкового та великого ріпакового прихованохоботників. Ці шкідники доволі небезпечні, й за динамікою їх популяцій потрібно постійно стежити, інакше значних втрат не уникнути. Так, наприклад, ріпаковий білан небезпечний у травні за кількості понад 2 гусениці на 1 м2, великий ріпаковий прихованохоботник завдає істотних збитків за температури вище 9°С, при цьому економічний поріг його шкодочинності — лише 1 особина/м2. Ріпаковий квіткоїд небезпечний у фазі бутонізації та початку цвітіння, особливо коли температура повітря перевищить 12°С (ЕПШ — 5–8 жуків/рослину). Борошниста капустяна попелиця особливо “відчутна” під час цвітіння ріпаку в разі підвищеної температури (ЕПШ — не більше двох колоній на м2).
    По-п’яте, запобігти втратам урожаю насіння.

           Компанія "АПК-Груп" досить молода компанія на ринку агрохімії України. Вона об’єднує в собі фахівців ринку із багаторічним практичним досвідом і амбіційних за натурою, які керуючись науковими світовими та вітчизняними досягненнями зробить Ваш бізнес максимально ефективним, і принесе задоволення від самого процесу здійснненя господарської діяльності.

      Ми звертаємося до Вас, як фахівців, які мають практичний досвід вирощування сільсогосподарських культур, застосовують власні системи обробітку, володієте інформацією, яка може бути цікавою для інших учасників ринку, надсилайте свою інформацію нам, і Ви будете активним учасником оптимізації та підвищення економічної ефективності вирощування сіьськогосподарських культур.

       Ваша інформація буде розміщена на відповідних шпальтах нашого сайту.

       Сайт є актуальним на дату Вашого звернення на його сторінки. 

    Завітайте на шпальти наступних сторінок: 

- Мікродобрива  "Цеовіт" (детальний опис продуктів, пізнавальні статті, рекомендації). 

- Прайс-лист на мінеральні добрива (актуальний)

          Пропозиції, побажання та зауваження просимо надсилати за адресою e-mail: Ця адреса електронної пошти приховується від різних спамерських пошукових роботів. Щоб побачити її потрібно активувати Ява-скрипт.

1   Суріпиця озима

2   Суріпиця яра

3   Сильфій пронизанолистий

4   Багаторічні мальви

5   Сорго багаторічне (трава Колумба)

6   Козлятник східний

7   Свербіга Східна

8   Однорічні мальви

9   Амарант

10 Топінамбур